Пам’ятайте! Лише своєчасне щеплення захистить Вашу дитину від хвороб!

Найбільш дієвим заходом у боротьбі з інфекційною захворюваністю є профілактичні щеплення. Особливо це стосується керованих інфекцій.

До інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, належить дифтерія, кашлюк, правець, кір, епідемічний паротит, краснуха, поліомієліт, туберкульоз.

Особливістю цих інфекційних захворювань є те, що рівні захворюваності на них безпосередньо залежать від відповідної імунізації дитячого та дорослого населення.

Прикладом успішної імунопрофілактики є ліквідація натуральної віспи, поліомієліту у всій західній півкулі, у більшості країн Європи, у Тихоокеанському регіоні, включаючи Китай. Успішність імунопрофілактики підтверджується відсутністю випадків захворювання новонароджених на правець, зниженням захворюваності порівняно з періодом до щеплень у м.Києві на дифтерію у 88,8 рази, кір – у 598,1 рази, кашлюк – у 64 рази.

Слід зазначити вплив імунізації на захворювання на краснуху, яка з початку її проведення зменшилась у 13,6 разів.

Щеплення дітей до 1-го року проти гепатиту В також позитивно впливає на захворюваність, яка останніми роками знизилась вдвічі.

Наша держава турбується про здоров’я населення України – створено календар щеплень, у якому передбачена обов’язкова активна імунізація дітей проти дифтерії, кашлюку, краснухи, поліомієліту, туберкульозу та вірусного гепатиту В.

Туберкульоз – залишається найпоширенішим  у світі інфекційним захворюванням. Як правило, важкий перебіг хвороби зумовлює інвалідизацію та високу смертність.

Гепатит В – інфекційне захворювання печінки. Він може передаватися від інфікованої матері до дитини під час пологів або від однієї особи до іншої через кров і біологічні рідини (слину, сперму, інші фізіологічні виділення), тобто за будь-якого близького контакту. Вірус гепатиту В спричиняє ушкодження печінки. Такі ураження можуть призвести до розвитку смертельного захворювання – раку. Серед причин раку вірус гепатиту В посідає друге місце після тютюнопаління.

Щеплення проти туберкульозу та гепатиту В розпочинають у пологовому будинку. Проти гепатиту В – у перші 12 годин життя, проти туберкульозу – у перші 3 доби життя новонародженого. У подальшому щеплення проти гепатиту В роблять у поліклініці за місцем проживання дитини, і вона отримує його в одно- та шестимісячному віці.

Після вакцинації проти туберкульозу в пологовому будинку дитині у віці 7 років проводиться ревакцинація. Їй підлягають діти з негативною реакцією на пробу манту.

Дифтерія – захворювання, збудник якого  швидкопоширюється при кашлі та чханні, може викликати параліч кінцівок, проблеми з диханням, серцеві розлади та призвести до смерті.

Щеплення проти дифтерії розпочинається в 3 місяці. Вакцинація проводиться АКДП-вакциною тричі з інтервалом 1 місяць ( 3-й, 4-й, 5-й місяці). Ревакцинація – у 18 місяців (АКДП-вакциною), 6 років (АДП-анатоксином), 14 та 18 років (АДП-М-анатоксином).

Підлітки та дорослі, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо імунізації, щеплюються АДП-М-анатоксином триразово (інтервал між першим і другим щепленням має становити 30-45 днів, між другим і третім – 6-12 місяців).

Першу планову ревакцинацію дорослих, які раніше були щеплені, за віком та епідемічними показаннями треба здійснювати АД-М-анатоксином через 5 років після останнього щеплення – в 23 роки. Подальші планові щеплення ревакцинації дорослих проводяться у 28 років АДС-М-анатоксином.

Поліомієліт – це інфекційне захворювання, від якого людина не застрахована у будь-якому віці, але частіше хворіють діти до 3-х років. Воно починається з гострого, з лихоманкою, періоду, який через деякий час закінчується розвитком гострого в’ялого паралічу. Поліомієлітні паралічі майже завжди мають незворотний процес.

Імунізація проти поліомієліту розпочинається з тримісячного віку (3, 4, 5-й місяці). Ревакцинація – у 18 місяців та в 6 і 14 років. Для щеплень застосовується оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ). Інактивованаполіомієлітна вакцина (ІПВ) може використовуватися для перших двох щеплень, а за протипоказань  до ОПВ – для будь-якого щеплення. Дитина, яка вакцинована проти поліомієліту без порушень календаря щеплень і отримала загалом 4 дози ІПВ, подальшій імунізації проти поліомієліту підлягає лише за епідпоказаннями.

Кірсупроводжується лихоманкою, висипаннями та симптомами, подібними до грипу. Захворювання з часом може призвести до втрати слуху, запалення легень, ушкоджень мозку або навіть смерті. Кір поширюється дуже швидко та легко, при цьому діти, які не були вакциновані, хворіють у першу чергу.

Паротитспричиняє головний біль, лихоманку, набряки шийних та підщелепних залоз, запалення яєчок у хлопчиків-підлітків та дорослих чоловіків. Захворювання може призвести до втрати слуху, менінгіту (запалення головного та спинного мозку).

Краснуха викликає помірну лихоманку, висипи на обличчі, шиї та тулубі. Вагітні, які захворіли на краснуху, особливо в перші місяці вагітності, можуть втратити дитину або народити немовля з тяжкими вродженими вадами (із так званим «синдромом вродженої краснухи»).

Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться моновакцинами або тривакциною («Пріорикс», «Тримовакс») у віці 12 місяців. Другу дозу вакцини проти кору, паротиту та краснухи рекомендовано вводити дітям у віці 6 років також тривакциною. Особи, які не отримали своєчасну другу дозу, мають бути ревакциновані  в 11 років. У віці 15 років моновакцинами хлопчикам проводиться щеплення проти паротиту, дівчаткам – проти краснухи.

  ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЩЕПЛЕНЬ

Щеплення за віком

 РЕКОМЕНДОВАНІ ЩЕПЛЕННЯ ДЛЯ ВІД’ЇЖДЖАЮЧИХ У ПОДОРОЖ В ДЕЯКІ ПОПУЛЯРНІ ЕКЗОТИЧНІ КРАЇНИ

 Пояснення: вимоги до щеплення

С – обов’язково, R – рекомендовано, А – з урахуванням ризику (довготривалі або часті поїздки, сільська місцевість, сезон)