Згідно з даними статистики, закреп буває у 30-50% працездатного населення (в 3 рази частіше в жінок). Серед людей похилого віку–до 60%; у жінок у період вагітності ‑ до 40%.
Умовно закрепи поділяють на:
- Гострі (до 3 місяців тривалості) і хронічні;
- Первинні (функціональні; при відсутності патологічних змін у кишківнику) і вторинні (органічні, які є проявом або симптомом основного захворювання).
Функціональний закреп часто виникає в осіб молодого та середнього віку, які займаються розумовою працею, підлягають нервово-психічним впливам, ведуть малорухливий спосіб життя, робота яких пов’язана з відрядженнями з некомфортними умовами. Причинами порушення кишкового транзиту є також нерегулярне харчування, голодування, недостатнє вживання рослинної клітковини і рідини, що веде до зменшення калових мас і їх ущільнення. В осіб похилого віку закреп виникає в результаті зниження моторики й тонусу кишківника на фоні обмеження рухової активності і депресії.
Органічний закреп у дорослих будь-якого віку виникає при запальних захворюваннях кишківника (коліт), збільшення об’єму й довжини товстого кишківника (доліхоколон, доліхосигма), механічних перешкод в кишківнику (пухлина, звуження, глистна інвазія), патології прямої кишки (гемороїдальні вузли, анальні тріщини, виразки), а також може виявлятись при ендокринних (цукровий діабет, ожиріння, гіпотериоз, гіперпаратиреоз) і неврологічних захворюваннях (хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, травма, пухлина спинного мозку, нейропатія та інші).
Вторинний закреп внаслідок порушення моторики товстої кишки обумовлює також прийом деяких лікарських засобів (алюмінійвмістні антациди, антидепресанти, опіоди, препарати кальцію, заліза, діуретики й інше.)
Закреп може супроводжуватись різними клінічними проявами. При тривалій затримці дефекації часто турбує біль, здуття, вурчання в животі, які зменшуються після важкої і болючої дефекації. Можливе зниження апетиту повітряна відрижка, неприємний присмак в роті.
Доволі важким симптомом може стати здуття живота (метеоризм), яке викликане підвищеним утворенням газів в результаті дії бактерій в кишківнику при повільному просуванні калових мас по товстій кишці. Здуття може супроводжуватись рефлекторними реакціями з боку інших органів-болючістю в області серця, серцебиттям, порушення ритму серцевої діяльності, задишкою. При тривалому закрепі виникають симптоми інтоксикації – шкіра стає блідою, сухою, втрачається еластичність, нерідко зменшується працездатність, виникає головний біль, нудота, болі в м’язах, з’являється загальна нервозність, подавлений настрій, порушується сон. Довготривалий закреп без адекватного лікування є причиною розвитку різних ускладнень, найчастіше – вторинного коліту, проктосигмоїдиту, захворювань прямої кишки, утворення калового завалу аж до утворення кишкової непрохідності. Каловий завал (копростаз) – стан, за якого самостійна евакуація калових мас неможлива.
Хронічний каловий завал може призводити до нетримання калу, інфікування сечових шляхів, ректальної кровотечі, випадіння прямої кишки.
Якщо у вас виник закреп, обов’язково зверніться до лікаря для з’ясування причини, уточнення діагнозу і призначення адекватного лікування.
Особливо це важливо за наявності симптомів, які свідчать про серйозне захворювання кишківника:
— довготривале безпричинне порушення функції кишківника;
— поява свіжої крові та слизу в калі;
— зменшення діаметру калових мас;
— наявність у близьких родичів в анамнезі пухлини товстої кишки, запальних захворювань кишківника;
— безпричинне зменшення маси тіла, залізодефіцитна анемія, підвищення температури тіла;
— вік старше 50 років;
— болі постійного характеру в задньому проході або несправжній потяг до дефекації;
— важкий закреп, що не піддається лікуванню.
На жаль, між виникненням захворювання і розвитком клінічних проявів, проходить тривалий час, тому профілактичний огляд рекомендовано при виникненні несистематичних і слабко виражених симптомів.
Запам’ятайте! Своєчасна діагностика й адекватне лікування дозволяють попередити прогресування захворювання і розвиток ускладнень лікувати.
Простіше попередити проблему, ніж її наслідки. У профілактиці закрепу велике значення має дотримання певного способу життя і дієти.
Рекомендації щодо способу життя:
1. Дотримуйтесь режиму праці й відпочинку, не перевтомлюйтесь, не нервуйте, не допускайте негативних емоцій.
2. Намагайтеся більше рухатись, займайтесь гімнастикою, плаванням, ходінням.
3. Виконуйте фізичні вправи для зміцнення м’язів передньої черевної стінки і тазового дна.
4. Не ігноруйте потяг до дефекації.
5. Забезпечте комфортні умови для дефекації.
6. Намагайтесь відвідувати туалет в один і той самий час, краще вранці після сніданку.
7. Виділяйте для дефекації стільки часу, скільки необхідно для її завершення.
8. Пацієнтам з обмеженими можливостями надавайте можливість і комфортні умови для своєчасного виконання акту дефекації.
9. Самостійно проводьте масаж живота (круговими рухами протягом 5 хв. на день)
10. Слідкуйте за масою тіла, оскільки її надлишок призводить до закрепів.
11. Намагайтесь частіше отримувати позитивні емоції, за необхідності звертайтесь до психолога й психотерапевта.
12. При тривалому закрепі уникають довготривалого прийому послаблюючих засобів, особливо препаратів сенни, ревеню, крушини, які не тільки порушують моторику і секрецію кишківника, але і пошкоджують слизову оболонку (підвищують ризик розвитку колоректального раку).
Харчування пацієнтів із закрепами має бути збалансованим, включати страви, які містять харчові волокна (хліб з висівками, овочі, фрукти), що нормалізують моторику кишківника та не виникають процес бродіння.
Рекомендації щодо раціонального харчування
1. Вживайте страви зі свіжих продуктів натурального походження в відвареному, тушкованому, запеченому вигляді або приготовані на пару. Приймайте неподрібнену їжу. Овочі та фрукти краще вживати в сирому або відвареному вигляді.
2. Температура холодних страв має бути не нижче 15 градусів, гарячих – не вище 60.
3. Вживайте їжу в один і той самий час, 4-5 разів на день. Останнє вживання їжі (склянка кефіру) можлива перед сном.
4. Сніданок для Вас – основний прийом їжі. Їжа, яка споживається вранці, повинна містити велику кількість клітковини (каша, овочевий салат, мюслі).
5. Поступово збільшуйте вживання клітковини (до 15 – 30г на день), щоб зменшити ризик здуття кишківника. Ефективний прийом пшеничних висівок за такою схемою: перші 10-12 днів по 1 чайній ложці (висівки запарюють окропом, після охолодження проціджують; утворену кашеподібну масу вживають з їжею 3 рази на день); потім 2 тижні по 2 чайних ложки 2 – 3 рази під час їжі. Зважайте, що висівки абсолютно протипоказано при будь-якому запальному процесі шлунково-кишкового тракту, при тривалому застосуванні вони знижують всмоктування кальцію, цинку, фосфору.
6. Вживайте більше фруктів з підвищеним вмістом клітковини і сорбіту (яблука, абрикоси, родзинки, персики, груші, сливи і чорнослив, малину, полуницю), які ефективні як для профілактики, так і для лікування закрепів. Консентрація сорбіту в сухофруктах в 5 – 10 разів вища, ніж в свіжих фруктах.
7. Одноразове вживання їжі-не більше 300гр, але і не більше 500гр.
8. Вживайте не менше 1,5 – 2 л рідини в день. Достатня кількість рідини потрібна при вживанні продуктів з підвищеним вмістом клітковини, одначе потребує корекції для людей похилого віку й ослаблених хворих. Вранці натще можна (при погодженні з Вашим лікарем) випивати 1 склянку холодної або теплої мінеральної води з солями магнію згідно з інструкцією.
9 При виборі напоїв віддавайте перевагу сокам (сливовий, персиковий, абрикосовий, морквяний), компотам і нежирним кисломолочним продуктам.
10. Не голодуйте.
11. Не вживайте продукти з високим вмістом жиру, здобні хлібобулочні вироби, шоколад, гострі страви, копченості, рис, манну кашу, картопляне пюре.
12. Обмежте вживання чорного чаю, какао, солодких газованих напоїв, алкогольних напоїв, які призводять до закрепів.
13. У разі неефективності дієти вживайте тільки рекомендовані Вашим лікарем препарати із послаблюючим ефектом.
14. При вживанні лікарських засобів з приводу супутніх захворювань, обов’язково попередьте про це лікуючого лікаря.
15. Якщо на фоні призначеного лікування у Вас з’явились шкірні висипи, блювання, нудота, головний біль, обов’язково розкажіть про це лікарю.
16. Регулярно відвідуйте лікаря (не рідше 1 разу на 6 міс.) для проведення необхідного обстеження та корекції лікування. Не намагайтесь лікуватись самостійно. Не вживайте послаблюючих засобів за порадою родичів чи знайомих. Бережіть здоров’я.
Найважливіші суміші для ліквідації закрепів
Склад: насіння льону, сливи та абрикоси, подрібнені по 200 г, родзинки 200 г, вівсяні пластівці 800 г, вівсяні висівки 400 г, вода 2,8 л, сіль 15 г. Змішують всі інгредієнти, крім пластівців і висівок, настоюють 12 год. Потім додають пластівці з висівками, доводять до кипіння. При необхідності можна додати воду.
Послаблююча суміш Беверлі-Трейвіса
Склад: родзинки, чорнослив, інжир, фініки, смородина по 1 склянці. Все подрібнити на блендері до утворення густої маси, зберігати в холодильнику. Рекомендовано вживати по 2 ст. л. суміші 2 рази на день.
Збільшувати або зменшувати дози необхідно до відповідності з консистенцією калових мас і частотою дефекації.
Будьте здорові!