За визначенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я поняття «здоров’я людини – це не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів, але і стан повного соціального і духовного благополуччя»

Діяльність людини, її поведінка завжди викликають позитивне або негативне ставлення до неї. Ставлення до дійсності відображається в мозку й переживається як задоволення або незадоволення, радість, сум, гнів, сором та ін. Такі переживання називають емоціями, почуттями.

Характерною особливістю емоцій є те, що вони захоплюють особистість загалом. Здійснюючи майже блискавичну інтеграцію, тобто об’єднання в єдине ціле всіх функції організму, емоції сигналізують про корисні або шкідливі впливи на організм, завдяки цьому вони мають універсальне значення для життя організму. Охоплюючи всі різновиди переживань людини — від глибоко травмуючих страждань до високих форм радості та соціального відчуття життя, — емоції стають як позитивним чинником у життєдіяльності, підносячи активність організму, так і негативним, пригнічуючи всі його функції.

У кожної людини індивідуальний набір почуттів, емоцій на вплив зовнішнього середовища, свій поріг фізіологічних можливостей адекватно реагувати на стрес. Тривога, паніка, пригнічений настрій, подразливість, часта  немотивована зміна настрою, порушення сну, депресія, хронічна втома, страх, нав’язливі думки, зниження працездатності та когнітивного функціонування, всі ці прояви можуть бути як  і в структурі різних соматичних захворювань , так і окремими нозологічними одиницями. Тому надзвичайно важлива вчасна та правильна діагностика цих психічних розладів, встановлення їх причин, глибини , структури , визначення алгоритму надання допомоги.

Досить часто тривога, депресія, хронічна втома, розлади сну, немотивовані зміни настрою, подразливість та інші симптоми можуть бути проявами порушень функціонування центральної та периферичної нервових систем, а також багатьох органів і систем. В таких випадках ПСИХОТЕРАПІЯ може слугувати додатковим методом лікування, формуючи усвідомлене відношення до проблеми, позитивну мотивацію до лікування та впевненість в позитивному результаті.

В разі діагностики депресивного, тривожного стану, генералізованої тривоги, панічних атак, стійкого порушення сну, що супроводжуються значним зниженням працездатності та погіршенням якості життя доцільними будуть консультація ПСИХІАТРА та призначення адекватної медикаментозної терапії.